рефераты бесплатно
Рефераты бесплатно, курсовые, дипломы, научные работы, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, сочинения,рефераты литература, рефераты биология, рефераты медицина, рефераты право, большая бибилиотека рефератов, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент и многое другое.
ENG
РУС
 
рефераты бесплатно
ВХОДрефераты бесплатно             Регистрация

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ.  

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В.М. КОРЕЦЬКОГО

АЗАРОВ

Денис Сергійович

УДК 343.2.01

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗЛОЧИНИ

У СФЕРІ КОМП\'ЮТЕРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Спеціальність 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія;

кримінально-виконавче право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького

Національної академії наук України.

Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор

Музика Анатолій Ананійович,

Київський інститут внутрішніх справ, проректор з наукової роботи.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Навроцький Вячеслав Олександрович,

Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри

кримінального права і кримінології юридичного факультету;

кандидат юридичних наук, доцент

Андрушко Петро Петрович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач

кафедри кримінального права і кримінології юридичного факультету.

Провідна установа - Національна юридична академія України імені Ярослава

Мудрого Міністерства освіти і науки України, кафедра кримінального права,

м. Харків.

Захист відбудеться «___»___________2003 р. о ___ годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.236.02 по захисту дисертацій на здобуття

наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім.

В.М. Корецького НАН України за адресою: 01001, м. Київ - 1, вул.

Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту держави і права

ім. В.М. Корецького НАН України за адресою: 01001, м. Київ - 1, вул.

Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий «___»____________2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат юридичних наук І.М. Кучеренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Науково-технічний прогрес зумовив розвиток

та стрімке поширення комп\'ютерних і телекомунікаційних технологій в усіх

сферах суспільного життя. Виникнення якісно нових відносин, що пов\'язані з

комп\'ютерною інформацією, супроводжується появою та розповсюдженням нового

виду посягань, які порушують ці відносини. Зазначені посягання отримали

назву “computer crimes” (“комп\'ютерні злочини”), яка, незважаючи на явно

побутовий характер, була буквально перенесена спочатку на шпальти

вітчизняних періодичних видань, а звідти - до наукової літератури.

Базуючись на аналізі сутності та ознак цих посягань, для позначення

останніх ми використовуємо термінологічний зворот “злочини у сфері

комп\'ютерної інформації” і відносимо до них злочини, передбачені ст. 361 -

363 КК, а також ч. 3 ст. 190 КК (шахрайство, вчинене шляхом незаконних

операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки) та ст. 200 КК

(використання підроблених електронних засобів доступу до банківських

рахунків).

Попри той факт, що перші норми про кримінальну відповідальність за злочини

у сфері комп\'ютерної інформації з\'явилися у вітчизняному законодавстві

близько десяти років тому, у кримінально-правовій доктрині існує значна

кількість проблем, пов\'язаних з аналізованими посяганнями. Ці проблеми

вирізняються надзвичайною дискусійністю і потребують якнайшвидшого

вирішення. Зокрема, потребує глибокого вивчення характер і ступінь

суспільної небезпеки “комп\'ютерних” злочинів, об\'єктивні і суб\'єктивні

ознаки останніх. Існує необхідність узгодження та вдосконалення

термінологічного апарата, який має використовуватися при формулюванні

відповідних кримінально-правових норм; відсутні дослідження санкцій,

передбачених за вчинення злочинів у сфері комп\'ютерної інформації;

належним чином не проаналізований зарубіжний та міжнародно-правовий досвід

протидії зазначеним посяганням, не визначені ті надбання, які доцільно

було б врахувати у нашому законодавстві. Загалом вітчизняна

кримінально-правова наука заборгувала перед практикою: дотепер невідомо,

чи існують певні діяння у сфері комп\'ютерної інформації, ступінь

суспільної небезпеки яких вимагає встановлення кримінальної

відповідальності за їх вчинення, і чи є такі норми, які доцільно було б

виключити з кримінального закону. Отже, залишаються невирішеними проблеми

криміналізації і декриміналізації аналізованих діянь.

Нагальна необхідність здійснення глибоких комплексних досліджень проблем

кримінальної відповідальності за злочини у сфері комп\'ютерної інформації

задля створення належної правової бази, яка б забезпечила ефективну

протидію цим посяганням, й обумовила вибір теми дисертаційного

дослідження.

Потрібно зазначити, що наукові розвідки, присвячені цій проблематиці, вже

започатковані такими авторами, як П.П. Андрушко, Ю.М.Батурін, О.І.Бойцов,

О.Г.Волеводз, Б.В.Волженкін, В.Д. Гавловський, М.В. Гуцалюк, А.М.

Жодзішський, В.О. Копилов, Ю.І. Ляпунов, В.Ю. Максимов, М.І. Панов,

О.І. Панфілова, А.М.Попов, А.М.Ришелюк, В.С. Цимбалюк та іншими. Дисертант

широко використовував отримані ними результати, а також спирався на

загальнотеоретичні положення кримінального права, які розроблялися такими

вченими, як М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, Я.М. Брайнін,

Ф.Г. Бурчак, В.О. Глушков, Ю.В. Голік, В.К. Грищук, П.С. Дагель,

Н.Д. Дурманов, І.Е. Звечаровський, І.І. Карпець, І.Я. Козаченко,

В.С. Комісаров, О.І. Коробеєв, М.Й. Коржанський, О.М. Костенко,

Л.М. Кривоченко, Л.Л. Кругліков, В.М. Кудрявцев, Н.Ф. Кузнєцова,

І.П.Лановенко, Т.О.Леснієвські-Костарєва, О.М.Литвак, Н.О. Лопашенко,

О.І. Лукашов, П.С. Матишевський, М.І. Мельник, П.П.Михайленко, Р.І.Міхеєв,

А.А.Музика, В.О.Навроцький, А.В.Наумов, Б.С.Нікіфоров, М.І.Панов,

А.О.Пінаєв, А.А. Піонтковський, Е.П. Побігайло, О.І. Рарог, О.Я. Свєтлов,

В.В. Скибицький, В.В. Сташис, М.С. Таганцев, С.А. Тарарухін, В.Я. Тацій,

В.П. Тихий, А.Н. Трайнін, З.А. Тростюк, Б.С. Утєвський, Є.В. Фесенко,

Е.А. Фролов, М.І.Хавронюк, В.М. Хомич, В.А. Якушин, С.С. Яценко та інші.

Зв\'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження

виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу проблем

кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права

ім. В.М. Корецького НАН України “Актуальні проблеми кримінологічної

безпеки України” на 2000 - 2003 роки .

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є з\'ясування характеру та

ступеня суспільної небезпеки злочинів у сфері комп\'ютерної інформації,

створення доктринальної моделі системи норм про кримінальну

відповідальність за аналізовані злочини.

Відповідно до поставленої мети у дисертації вирішуються такі основні

завдання: визначення чинників, які зумовлюють необхідність криміналізації

суспільно небезпечних діянь у сфері комп\'ютерної інформації; з\'ясування

сутності та змісту ознак складів цих злочинів; аналіз кваліфікуючих та

особливо кваліфікуючих ознак відповідних суспільно небезпечних діянь;

дослідження видів та розмірів санкцій, передбачених за вчинення злочинів у

сфері комп\'ютерної інформації; порівняльно-правовий аналіз кримінального

законодавства окремих зарубіжних країн у частині, що стосується злочинів у

сфері комп\'ютерної інформації, а також міжнародно-правових документів з

цих питань; вироблення теоретичного визначення цього виду посягань;

визначення основних напрямів удосконалення чинного кримінального

законодавства щодо протидії злочинам у сфері комп\'ютерної інформації;

створення проекту Закону України “Про внесення змін і доповнень до

Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини у сфері

комп\'ютерної інформації”.

Об\'єктом дослідження є проблеми кримінальної відповідальності за злочини у

сфері комп\'ютерної інформації.

Предмет дослідження - норми про кримінальну відповідальність за злочини у

сфері комп\'ютерної інформації, насамперед ст. 361 - 363 КК; ознаки складів

цих злочинів, а також основні теоретичні правила кваліфікації останніх.

Методи дослідження, які використовувалися у процесі здійснення

дисертаційного дослідження: історико-правовий, що застосовувався при

аналізі генезису “комп\'ютерних” злочинів; формально-логічний метод (надав

можливість проаналізувати положення кримінально-правової доктрини,

зокрема, щодо злочинів у сфері комп\'ютерної інформації); метод

системно-структурного аналізу (за його допомогою досліджено ознаки складів

цих посягань, а також санкції, які передбачені за їх вчинення); метод

формально-догматичного аналізу (з його використанням здійснено тлумачення

відповідних кримінально-правових норм та окремих термінів і

термінологічних зворотів); порівняльно-правовий метод (використовувався

при аналізі кримінально-правових норм законодавства окремих зарубіжних

країн, які передбачають відповідальність за злочини у сфері комп\'ютерної

інформації, а також відповідних положень окремих міжнародно-правових

документів).

У процесі дослідження статистичних даних МВС України про “комп\'ютерні”

злочини і опублікованої судової та слідчої практики, що в сукупності

становлять емпіричну базу дисертації, здобувач також використовував

статистичний метод і формальнологічні процедури.

Наукова новизна одержаних результатів полягає насамперед у тому, що

дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням проблем

кримінальної відповідальності за злочини у сфері комп\'ютерної інформації.

Базуючись на результатах здійсненного дослідження, дисертантом

сформульовані нові наукові положення, висновки та рекомендації, а саме:

1. Виявлені і систематизовані фактори, що визначають суспільну небезпеку

злочинів у сфері комп\'ютерної інформації. Характер цієї небезпеки

зумовлений важливістю об\'єкта відповідних посягань та великим розміром

шкоди, що її потенційно містить кожний з аналізованих злочинів, а

ступінь - передусім цінністю комп\'ютерної інформації, впливаючи на яку

винний завдає шкоди об\'єкту, та психічним ставленням суб\'єкта до

наслідків свого діяння і мотивами злочинця.

2. Детальніше, ніж у раніше запропонованих у науковій літературі

підходах, розкриті ті властивості злочинів у сфері комп\'ютерної

інформації, які зумовлюють їх міжнародний характер, зокрема,

можливість прояву різних ознак останніх у суспільному житті декількох

держав одночасно.

3. Оригінально в порівнянні з існуючими у науці кримінального права

концепціями визначений об\'єкт цих злочинів - суспільні відносини з

приводу здійснення їх суб\'єктом правомірної інформаційної діяльності

щодо предмета - комп\'ютерної інформації.

4. Наведені додаткові аргументи на користь позиції щодо необхідності

разом із речами матеріального світу визнавати предметом злочину й інші

матеріальні утворення, зокрема, комп\'ютерну інформацію. На підставі

цього обґрунтовується висновок про те, що предмет є обов\'язковою

ознакою всіх складів аналізованих злочинів, яка поряд з деякими іншими

дає можливість відмежовувати ці посягання від суміжних. Аргументована

доцільність визнати предметом цих посягань виключно комп\'ютерну

інформацію - відомості про оточуючий світ та процеси, що в ньому

відбуваються, які представлені у формі даних, зафіксованих в

електронному вигляді.

5. Комплексно охарактеризовані ознаки об\'єктивної сторони складів

злочинів у сфері комп\'ютерної інформації. Обґрунтована позиція про

необхідність визнавати знаряддя вчинення цих злочинів (ними завжди

виступає комп\'ютерна інформація) обов\'язковою об\'єктивною ознакою

їхніх складів. Враховуючи, що різна комп\'ютерна інформація виступає і

предметом аналізованих злочинів, і знаряддям їх вчинення, проводиться

розмежування зазначених ознак складів цих посягань.

6. Обґрунтовані положення про доцільність декриміналізації необережних

Страницы: 1, 2, 3


© 2010.