рефераты бесплатно
Рефераты бесплатно, курсовые, дипломы, научные работы, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, сочинения,рефераты литература, рефераты биология, рефераты медицина, рефераты право, большая бибилиотека рефератов, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент и многое другое.
ENG
РУС
 
рефераты бесплатно
ВХОДрефераты бесплатно             Регистрация

Изменчивость живых организмов  

Изменчивость живых организмов

Мінливість — це здатність живих організмів набувати нових ознак у

процессі індивідуального розвитку. Існує два вида мутації: модифікаційна і

мутаційна. Модифікаційна мінливіст не зачіпає генотип організму і отже не є

спадковою. В свою чергу мутаційна мінливість виявляється у зміні генотипу і

тому такий вид мінливості є спадковий. Вперше поняття мутацій увів у науку

голландський вчений де Фіз. У рослини енотери він спостерігав різкі,

стрибкоподібні івдхилення від типової форми, причому ці відхилення виявился

спадковими. Дальші дослідження на різних об’єктах: рослинах, тваринах та

мікроорганізмах показали, що явище мутаційної мінливості властиве всім

живим організмам. В сучасній науці мутаціями називають зміни, що

відбуваються в хромосомах під впливом зовнішнього середовища.

Мутації зачіпають різні сторони будови і функцій організму.

Наприклад, у дрозофіли відомі мутаційні зміни форми крил (аж до повного їх

зникнення), забарвлення тіла, розвитку щетинок на тілі, форми очей, їх

забарвлення (червоні, жовті, білі, вишневі та ін.), а також багатьох

фізїологічних ознак (тривалість життя, плодючість, стійкість проти різних

шкідливих впливів тощо).

Поряд з різкими спадковими відхиленнями значно частіше трапляються

невеликі мутації, які мало чим відрізняються від вихідних форм. Проте

встановленні де Фрізом ознаки мутацій — їх стрибкоподібний характер і

спадковість — лишаються в силі. Мутації здійснюються в різних напрямках і

самі по собі не є пристосувальними, корисними для організму змінами.

Є й несприятливі для організму мутації, які навіть можуть призвести до

його загибелі. Здебільшого такі мутації рецесивні. У поєднанні з алельним

домінантним геном вони фенотипово не виявляються. Але іноді відбуваються і

домінантні мутації, які знижують життєздатність або навіть спричиняють

загибель організму. Розрізняють кілька типів мутацій за характером змін

генотипу.

Найбільш поширені мутації, не зв’язаніз видимими в мікроскоп змінами

будови хромосом. Такі мутації являють собоюякісні зміни окремих генів і

називаються генними мутаціями. При таких мутаціях відбувається зміна

послідовності нуклеотидів у хромосомній ДНК, випадання одних і включення

інших нуклеотидів змінюють склад молекули РНК, що утворюється на ДНК, а це,

в свою чергу, зумовлює нову послідовність амінокислот при синтезі білкової

молекули. Внаслідок цього в клітині починає синтезуватися новий білок, що

приводить до появи в організмі нових властивостей.

Відомі мутації, пов’язані з видимими перетвореннями хромосом —

хромосомні мутації. До таких змін належать, наприклад, переміщення частини

однієї хромосоми на іншу, їй не гомологічну, повертання ділянки хромосоми

на 180° та ряд структурних змін окремих хромосом.

До особливої групи мутацій належать зміни кількості хромосом. Ці

мутації зводяться до появи зайвих або втрати деяких хромосом. Такі зміни в

хромосомному складі відбуваються внаслідок порушення з якихось причин

нормального ходу ейозу, коли замість розподілу хромосом між двома дочірними

клітинами обидві гомологічні хромосоми опиняються в одній клітині. Звичайно

такі порушення знижують життєздатність організму (наприклад сіндром Дауна).

Мутації завжди пов’язані із змінами в будові або кількості хромосом.

Якщо ці зміни відбуваються в статевих клітинах, то вони виявляються в тому

поколінні, яке розвивається із статевих клітин. Але зміни можуть також бути

і в соматичних клітинах. Їх називають соматичними мутаціями. Такі мутації

ведуть до зміни ознаки тільки частини організму, який розвивається із

змінених клітин.

У тварин соматичні мутації не передаються наступним поколінням,

оскільки із соматичних клітин новий організм не виникає. Інакше буває в

рослин. За допомогою відсадків і щеплення іноді вдається зберегти виниклу

зміну, і вона виявляється стійкою, спадковою.

Розрізняють спонтанні і індуковані (штучно викликані) мутації. Зараз

відомо, щомутації можуть виникати під впливом як внутрішніх факторів

організму, так і умов зовнішнього середовища. Дією рентгенівського

променів, ряду хімічних сполук (наприклад іприту, формальдегіду), зміною

температури можна штучно викликати мутації. Ряд таких мутацій було штучно

викликано у мухи дрозофіли, у мишей та інших тварин, а також у рослин.

Правда, штучне викликання мутацій поки що не є ще “планомірним”. Дія

мутагенних факторів збільшує частоту мутацій, але людина в більшості

випадків не може викликати певну мутацію, тобто саме таку, яку потрібно.

Мутації — велика річ! Багато користі, але й лиха приносять вони живим

організмам. Ось чому так болюче, на сьогоднішній день, постає питання

забрудненого навколишнього середовища. Останнім часом мутагени (фактори що

викликають мутації) виявлені в усіх середовищах: у водному, у повітряному,

у грунті. А особливо небезпечним і сильним мутагеном є радіоактивне

проміння. І ця проблема дуже актуальна у нас на Україні у з’вязку з

Чорнобилем. Вивчення впливу радіації і засобів лікування “променевих”

хвороб є однією з головних завдань сучасної науки


© 2010.