рефераты бесплатно
Рефераты бесплатно, курсовые, дипломы, научные работы, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, сочинения,рефераты литература, рефераты биология, рефераты медицина, рефераты право, большая бибилиотека рефератов, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент и многое другое.
ENG
РУС
 
рефераты бесплатно
ВХОДрефераты бесплатно             Регистрация

Зимостійкість і морозостійкість деяких сортів озимої пшениці в Притисянській низовині  

Зимостійкість і морозостійкість деяких сортів озимої пшениці в Притисянській низовині

Міністерство освіти України

Ужгородський Державний університет

Біологічний факультет

Кафедра фізіології рослин та біотехнології

Монда Н. В.

Зимостійкість і морозостійкість деяких сортів озимої пшениці в

Притисянській низовині

Курсова робота, IV-й курс

Науковий керівник:

ст. в. Вайда П.В.

Ужгород – 1999

З М І С Т

1. Вступ…………………………………………………………………….…..3

2. Огляд літератури……………………………………………………………5

2.1.Фізіологічні основи морозостійкості озимої пшениці.…….……………5

2.2. Морозостійкість кореневої системи озимої пшениці .……………….…7

2.3. Грунтове живлення і зимостійкість.……………………………………..9

3. Експериментальна частина……...……………………..……..……………13

3.1. Грунтово-кліматичні умови в низинній зоні Закарпаття..……..……….13

3.2. Методи та об`єкти досліджень ………………………..…………………15

4. Результати та їх обговорення………………………………………………..17

Висновки…………………………………………………………...……………20

Література……………………………………………………………………….21

Вступ

В успішному розвитку зернового господарства велике значення має

отримання високих і стійких урожаїв озимої пшениці, яка займає значну вагу

в зерновому балансі країни.

При використанні агротехніки і внесенні добрив озима пшениця

зимостійких сортів забезпечує отримання високих і стійких врожаїв в

основних зонах її вирощування.

Озима пшениця, розвиваючись з осені, більше використовує осінні

і ранньо-весняні запаси вологит в грунті, краще переносить несприятливі

умови весняно-літньої вегетації і дозріває раніше ярових колосових культур.

В меншій мірі піддається шкідливій дії високих температур і суховіїв в

період формування і наливання зерна.

Важливо відмітити, що в одних і тих самих кліматичних умовах різниця в

попередниках, строках посіву, виборі того чи іншого сорту, внесення

органічних і мінеральних добрив призводить до того, що в одному й тому ж

році на одному полі озимі хліба добре перезимовують і дають високий врожай,

а на інших – гинуть або зменшуються в кількості.(Ястрембович Н. И., 1962)

Найбільш висока зимостійкість при різному сполученні осінньо-зимніх

умов формується після багаторічних трав, гороха, зібраного на зерно. По цим

попередникам в умовах оптимальної вологості грунту і поживного режиму в

осінній період формується оптимальний габітус пшеничного куща з 5-7

стеблами на одній відстані, висота якого досягає 22-27 см. Такі посіви

краще переносять низькі температури і при довгій сніжній зимі менше

піддаються вимочуванню.

Дослідження показали, що внесення органічних і мінеральних добрив під

озимі посіви значно послаблює негативний вплив несприятливих умов зимівлі.

Внесення добрив в помірні по умовах зимівлі роки підвищувало зимостійкість

і врожай озимої пшениці, а перерослі з осені посіви випрівали значно

більше, ніж оптимально розвинуті посіви в варіантах без добрив.

Більш всього змінюються умови проростання озимої пшениці в залежності

від строків посіву.

Низькі врожаї зерна при ранніх строках посіву в основному пояснюються

значним пошкодженням переріслих з осені рослин також в умовах сприятливої

зими.

Більш міцними вважають рослини оптимальних строків посіву. Вони мають

найбільший коефіціент кущіння і укорінення, помірну висоту рослин і

достатньо високу масу.

Оптимальний розвиток вегетативної маси пшениці являється важливою

умовою високого врожаю зерна.

2. Огляд літератури

2.1. Фізіологічні основи морозо-зимостійкості пшениці

Висока зимостійкість сорту тієї чи іншої культури залежить від його

пластичності. Ця властивість рослинного організму виражається в швидкому

пристосуванні рослини до різних умов середовища. Завдяки цьому

забезпечується нормальний ріст, висока продуктивність, навіть при

несприятливих умовах посухи, морозів, грунтового засолення та інших

факторів.

Одним із фізіолого-біохімічних показників зимостійкості являється стан

пластидного апаратуі пігментної системи протягом зимівлі.

У зимостійких сортів пластидний апарат піддається перетворенню. В

кожній клітині міститься певна кількість хлоропластів, які розпадаються на

велику кількість гранул. Виникнення їхьне пов`язане з вицвітанням

хлорофілу, так як вони залишаються зеленими, внаслідок чого пігментна

система у зимостійких сортів не вицвітає.

Перетворення пластид виявляється являється одним із своєрідних

резервів, які підвищують стійкість сортів до морозів. В прикінці зими і

ранньою весною проходить зворотнє перетворення пластид, стуктура їх

відновлюється, гранули об`єднуються, що веде до повного відновлення

хлоропластів.

Характерним показником зимостійкості є також підвищення вмісту

непластидних пігментів-антоціанів, особливо в осінній період і ранньою

весною.( Шаповал О. І., 1965)

Успішна зимівля озимих культур визначається або залежить від їх

фізіолого-біохімічного складу і напряму метаболічних процесів. Цей напрямок

пов`язаний з активним перетворенням нерозчинних вуглеводів в розчинні

цукри.

Зимостійкість залежить від вмісту в зимуючих органах рослин не тільки

розчинних цукрів, але й інших захисних сполук. До них відносяться

високоатомні спирти, глюкозиди та інші речовини. Максимальний вміст їх

виявлений у всіх випадках в найбільш відповідальний період зимівлі, що

свідчить про визначений напрямок метаболічних процесів. У менш зимостійких

сортів ці речовини або відсутні, або виявляються в незначній кількості.

Вивчаючи природу морозостійкості, необхідно звернути увагу на

інтенсивність перетворення білкових речовин і активність протеолітичних

ферментів. Показовим в цьому відношенні є утвороення при дії морозів

амінокислот, їх склад, динаміка, утворення амідів. Захисне значення мають

деякі амінокислоти, імінокислоти, особливо пролін та аміди. Їх утворення

залежить від активності і напрямку дії протеолітичних ферментів.

Дослідження, в цьому напрямку тісно пов`язані з умовами зовнішнього

середовища для вияснення сортових відмінностей і особливо протікання цих

проценсів протягом зими.( Белкин Н. И., 1957)

Різні перетворення проходять зимою також і при сильних морозах. Вони

потребують затрати енергії.

Інтенсивність перетворення і активність життєдіяльності у різних

сортів неоднакова, а отже і енергетичні процеси виражаються різними

величинами. Тому одним із показників стійкості організму до впливу морозу і

заморозків є інтенсивність дихального процесу. У різних сортів вона може

порушуватись при дії морозів як при поглиненні кисню, так і при виділенні

вуглекислоти.

Також слід звернути увагу на оводненість листка, вузла кущіння,

кореневої системи і на динаміку води в грунті напротязі зими. Вміст води

обумовлює особливості фізико-хімічних сполук протоплазми та її органоїдів.

Проблема морозостійкості озимої пшениці являється одною з

найважливіших в економіці сільського господарства, рішення якої буде

сприяти збільшенню зернового балансу в країні.

2.2. Морозостійкість кореневої системи в різних сортів озимої пшениці

При вивченні морозостійкості озимої пшениці основна увага дослідників

була направлена на вивчення стану вузла кущіння, який є основною складовою

частиною рослини, в якому зорієнтовані прцеси регенерації.( Туманов, 1940;

Васильев, 1956; Власюк и др., 1959; Белкин, 1961)

Коренева система рослин в зимній період знаходиться в сприятливих

умовах, так в грунті вона захищена від шкідливої дії морозу.

При пошкодженні кореневої системи прцеси регенерації ррслин озимої

пшениці проходять слабше ( Власнюк и др., 1959), так як вона безпосередньо

приймає участь в обміні речовин і відіграє важливу роль в рості і розвитку

рослин ( Сабинин, 1949; Курсанов, 1954, 1961; Рубин, 1963).

В зв`язку з відсутністю даних по морозостійкості кореневої системи

озимої пшениці по сортам в Інституті фізіології рослин АН УРСР проведено

вивчення цього питання. Були взяті сорти Одеська 16, Миронівська 808,

Безоста 1,різні по морозостійкості і широко розповсюджені на Україні.

П. А. Власюк, Д. Ф. Проценко, М. А. Гурилева (1959) встановили, що при

заморожуванні рослин озимої пшениці при температурах – 4 і – 60С протягом

24 годин ушкоджень не спостерігається. Для того , щоб встановити

фізіологічну характеристику морозостійкості кореневої системи окремих

сортів озимої пшениці, проводили заморожування шляхом пропусканя

вегетаційних судин з рослинами через холодильні камери при низьких

температурах: - 12, - 14, - 16 і - 180С протягом 24 годин. Після цього

посуд поміщають в теплицю для вирощування. Для вияснення характеру

пошкодження перевіряли стан кореневої системи.

При порівнянні отриманих даних видно, що Безоста 1 є менш

морозостійкою, ніж Одеська 16 і Миронівська 808. Однак, Одеська 16 більш

морозостійка, ніж Миронівська 808.

Після 20 діб була проведена статистична обробка рослин, що загинули.

Пошкодження визначали по природньому забарвленню. Непошкоджені частини

первинних коренів мали світло-сірий колір, а вторинних коренів – білий.

Пошкоджені корені ставали бурими. У неморозостійкої пшениці Безоста 1

корені починали гинути вже при – 120С, у Миронівської 808 загибель коренів

була незначною, у Одеської 16 загибель коренів взагалі не спостерігалася.

При – 180С кореневі системи у всіх трьох сортів гинули повністю.

При порівнянні даних загибелі первинних і вторинних коренів ми можемо

бачити, що у різних сортів вони пошкоджуються нерівномірно. Необхідно також

відмітити, що у всіх сортів в основному гинули ті вторинні корені, які мали

довжину до 5 см. Убільш довгих коренів спрстерігалося пошкодження тільки

нижньої частини.

Умови, які створилися під час розвитку кореневої системи сприяють

тому, що розміщені глибше частини кореня слабше пристосовуються до низьких

температур. В зимовий період температура грунту з підвищенням глибини

підвищується. Тому, промерзання грунту на велику глибину в безснігові зими

може призвести до значного пошкодження кореневої системи, особливо в нижній

і середній частинах, в той час коли для вузла кущіння такі морози не

шкідливі.

Цікаво також відмітити, що при - 180С коренева система повністю

гинула. Однак, вузли кущіння рослин Одеської 16 та Миронівської 808, які не

були пошкоджені, зберегли здатність до регенерації вторинних коренів.

Так, через 20 діб відростання у Одеської 16 з`явилося в середньому 2,

а у Миронівської – 1,8 корінців на кожну рослину. Деякі рослини у обидвох

сортів мали по 3 корінці. Рослини, вузли кущіння яких були сильно

пошкоджені не були в змозі дати нових коренів.

2.3. Грунтове живлення і зимостійкість

Природу зимостійкості зернових культур потрібно розглядати в зв`язку з

умовами грунтового живлення. Повітряне живлення знаходиться в тісному

взаємозв`язку з зимостійкістю, так як процес загартування обумовлює,

насамперед накопичення пластичних речовин, серед яких є розчинні цукри,

які в свою чергу є продуктами фотосинтезу. Нажаль, питання про залежність

зимостійкості рослин від умов живлення недостатньо розроблене, але вивчення

його має не лише практичний сільськогосподарський інтерес, але і

промисловий інтерес, тому що сорти озимих зернових культур висівають на

великих площах в різних грунтово-кліматичних умовах країни.

Цьому питанню особливу увагу приділяють в своїх роботах Мосолов [146],

Авдоник [1,2] та ін.

В південих і центральних районах країни поширені чорноземи,

малогумусні, середньогумусні, темно-каштанові та інші.

В цих умовах цілий комплекс агроміроприємств повинен бути направлений

на повне використання рослинами високої природньої врожайності, що

Страницы: 1, 2


© 2010.