рефераты бесплатно
Рефераты бесплатно, курсовые, дипломы, научные работы, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, сочинения,рефераты литература, рефераты биология, рефераты медицина, рефераты право, большая бибилиотека рефератов, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент и многое другое.
ENG
РУС
 
рефераты бесплатно
ВХОДрефераты бесплатно             Регистрация

Реферат: Господарське право України  

Реферат: Господарське право України

Відповідальністю є застосування до правопорушника вста­новлених законом або договором санкцій, внаслідок чого він зазнає майнових втрат. Поняття господарсько-правової відповідальності включає в себе і майнові наслідки застосу­вання санкцій. В свою чергу, господарсько-правова санкція становить собою визначену безпосередньо законом або дого­вором міру (масштаб, величину) відповідальності правопоруш­ника. Це гранична величина майново-примусового впливу на правопорушника, який може застосувати до нього кредитор або відповідний орган (суд, арбітражний суд).

Господарсько-правові санкції у своїй сутності є економічно-юридичними. Тому в законодавстві визначення економічні і майнові можуть вживатися як тотожні.

Види господарсько-правової відповідальності розрізняються залежно від видів господарських правопорушень і санкцій, встановлених за ці правопорушення. За цим критерієм в теорії права розрізняються: 1) відшкодування збитків; 2) штрафні санкції; 3) оперативно-господарські санкції.


    Відшкодування_збитків як вид відповідальності різнобічне врегульоване законом. По-перше, визначено юридичні підстави його застосування: "В разі невиконання або нена­лежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки" (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу). По-друге, визначено види втрат креди­тора, які визначаються як збитки. Це витрати кредитора; втра­та або пошкодження його майна; доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконане боржником (ч. 2 ст. 203 ЦК). Як правило, збитки не є майновою санкцією заздалегідь ви­значеного розміру. Саме в цьому полягає універсальність їхнього застосування. Проте труднощі в обрахуванні їхнього розміру зумовлюють складність застосування зазначеної санкції. По-третє, законодавець застосовує офіційне тлума­чення збитків та певні способи визначення їхнього розміру.

Відшкодування збитків застосовується як майнова санкція, виходячи з аналізу відповідних статей Цивільного кодексу та інших законодавчих актів в різних відносинах, в тому числі


згідно з договором підряду на капітальне будів­ництво відповідальна за невиконання або неналежне виконання обов'язків сторона сплачує встановлену неус­тойку (пеню), а також відшкодовує збитки в сумі, не по­критій неустойкою (ч. 1 ст. 356 ЦК).

Штрафна господарсько-правова відпо­відальність відрізняється від відшкодування збитків насампе­ред тим, що вона виконує каральну або дисциплінуючу функцію. Господарське законодавство встановлює штрафну відповідальність щодо тих видів господарських правопору­шень, за вчинення яких до суб'єктів господарських відносин доцільно застосовувати штрафні (каральні) економічні санкції. Розмір цієї відповідальності загалом залежить від ступеня серйозності господарського правопорушення, а не від суми завданого кредиторові збитку. Крім того, штрафна відпові­дальність може застосовуватися "понад завдані збитки", якщо законом або договором не визначено інше.

Штрафна відповідальність застосовується згідно із законо­давством у вигляді штрафних економічних санкцій. Ці санкції встановлені, як правило, нормативними актами, що регулю­ють окремі види господарських відносин .

Загальне поняття штрафів як відповідальності у господарсь­ких відносинах визначає законодавець. Згідно із ст. 179 Цивільного кодексу "штрафом визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання".


    Закон розрізняє три види штрафних економічних санкцій:

штраф у власному розумінні, пеню, неустойку. Всі вони по­кликані виконувати штрафну, каральну функцію, хоча мають і певні відмінності.

Розмір штрафу як економічної санкції регулюється законо­давством трьома способами:

• штраф у твердій сумі;

• штраф у процентному відношенні до суми всього зо­бов'язання або невиконаної частини зобов'язання;

• штраф у кратному розмірі до вартості того предмета, який захищається штрафом.

Неустойка є різновидом штрафної економічної санкції, розмір якої визначається законом або договором у процентно­му відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання. Неустойка застосовується, як правило, як штрафна санкція в разі прострочення виконання майнових зобов'язань (поставка, купівля-продаж, міна тощо). Розмір неустойки за прострочен­ня виконання зобов'язань загалом не залежить від терміну прострочення виконання


Разом з тим законом або договором передбачаються так звані залікові неустойки (ст. 204 ЦК). Залікова неустойка має місце в тому разі, коли правопорушник відшкодовує іншій стороні збитки у частині, не покритій неустойкою.

Пеня як штрафна економічна санкція застосовується в ос­новному в разі прострочення виконання грошових зобов'язань суб'єктами господарської діяльності.

Особливістю пені є те, що вона встановлюється у процент­ному відношенні до простроченої суми, причому за кожний день прострочення, доки зобов'язання не буде виконане (ст. 214 ЦК). Тобто це санкція, розмір якої збільшується за­лежно від продовження правопорушення. Залежністю суми пені від кількості днів (терміну) прострочення виконання вона відрізняється від неустойки як санкції за господарське право­порушення.

Оперативно-господарські санкції - це передбачені законодав­ством або договором засоби оперативного впливу на правопо­рушника, спрямовані на попередження господарського право­порушення чи зменшення його шкідливих наслідків.

Такі санкції застосовуються безпосередньо самими суб'єк­тами господарських правовідносин в оперативному порядку. На відміну від майнової відповідальності оперативні санкції діють на правопорушника не загрозою державного примусу, а оперативним втручанням, яке хоч і зачіпає майнову сферу правопорушника, але не дає ніяких видимих компенсаційних благ його контрагентові, що вдався до оперативних санкцій. Завдяки цьому оперативні санкції можуть застосовуватися не­залежно чи поряд зі стягненням штрафних санкцій і збитків, чим досягається більший профілактичний ефект.

Оперативно-господарські санкції за своєю спрямованістю поділяються на два види. До першого належать санкції, спря­мовані на одностороннє припинення правовідносин в інтересах сторони, чиї права порушено. Такі санкції можуть виражатися у вигляді односторонньої повної чи часткової відмови від виконання договору, а також у відмові від прий­няття виконання та від зустрічного виконання. Другий вид оперативних санкцій становлять ті, що спрямовані на зміну правовідносин (переведення несправного платника на акреди­тивну форму розрахунків чи на попередню оплату).




© 2010.