рефераты бесплатно
Рефераты бесплатно, курсовые, дипломы, научные работы, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, сочинения,рефераты литература, рефераты биология, рефераты медицина, рефераты право, большая бибилиотека рефератов, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент и многое другое.
ENG
РУС
 
рефераты бесплатно
ВХОДрефераты бесплатно             Регистрация

Реферат: Система права і законодавства  

Реферат: Система права і законодавства

Система права i законодавства

 

1. Поняття системи права i законодавства.

2. Поняття реалiзацiї норм права /застосування, тлумачення, прогалини/.

3. Поняття i види правових вiдносин.

4. Правова поведiнка. Правопорушення та юридична вiдповiдальнiсть.

            Система як фiлософське поняття - це певне цiлiсне явище, що складається з частин, взаємопов’язаних та взаємодiючих мiж собою. Як цiле неможливе без його складникiв, так i окремi складники не можуть виконувати самостiйнi функцiї поза системою.

            Cистема права формується та функцiонує на пiдставi загальних об’єктивних закономiрностей. Це складне соцiальне явище, яке вiдображає та закрiплює у нормативнiй формi закономiрностi суспiльного життя.

            Право як система характеризується наступними ознаками:

1) Право - це органiчно цiле правове явище, а не випадковий набiр правових норм. Система права характеризується об’єктивнiстю. Вона не може створюватися за суб’єктивним розсудом людей, оскiльки обумовлена реально iснуючою системою суспiльних вiдносин. Право, з одного боку, вiдображає у специфiчнiй формi цю систему вiдносин, а з iншого боку, вчиняє на неї регулюючий вплив. Якщо право у своїх нормах не адекватно вiдображає потреби суспiльного життя - воно стає гальмом суспiльного прогресу. Для системи права характернi єднiсть та взаємозв’язок норм, що складають її. Вони не можуть функцiонувати iзольовано. Їх регулююча сила полягає у взаємоузгодженостi та спiльнiй цiлеспрямованостi. Будь-який структурний елемент, вiдокремлений вiд системи права позбавляється системних функцiй, а отже, i соцiального значення.

2) Система права - це багатоманiтне правове явище, до якого входять неоднаковi за своїм складом та обсягом структурнi елементи. Будучи цiльним утворенням, система права у той же час подiляється на норми права, iнститути права, пiдгалузi та галузi права. Такий подiл пояснюється великою рiзноманiтнiстю суспiльних вiдносин, якi вiдображає та регулює система права.

            Норма права регулює типове суспiльне вiдношення, утворюючи первинний елемент системи права, а з рiзних сполучень правових норм складаються iншi її елементи: iнститути права, пiдгалузi та галузi права, - якi регулюють бiльш складнi за структурою групи суспiльних вiдношень.

            Таким чином, система права - це внутрiшня будова права, яка виражається у єдностi та узгодженостi правових норм i разом з тим у подiлi права на вiдносно самостiйнi частини.

            Iсторично усi системи права умовно включають у себе право приватне i публiчне. Такий подiл можливий тiльки у сферi реалiзацiї права, тобто у сферi правовiдносин. Як система норм, що походять iз специфiчної органiзацiї суспiльства, право покликане охороняти iнтереси усього суспiльства, всiляко враховуючи iнтереси індивідів, якi складають його. Охороняючи власнi iнтереси, держава за допомогою правових установлень охороняє в першу чергу iнтереси своїх громадян. У iдеальному випадку приватнi та публічні iнтереси, вiдображенi у правi, повиннi збiгатися.

            Свiтова юридична наука вважає подiл права на приватне та публiчне досить умовним, але необхiдним. Iстотною пiдставою для подiлу права на приватне i публiчне є характер правових взаємовiдносин мiж індивідуумом та  державно-органiзованими структурами суспiльства. Будь-яке право, приватне воно чи публiчне, мiстить у собi вiдносини конкретної особи не тiльки до iнших осiб, але й до держави i суспiльства в цiлому. В залежностi вiд того, яким є вiдношення суб’єкта права до спiльних державних iнтересiв, право буде приватним чи публiчним. Тi права, де iндивiдуальна особа є незалежною, - це права приватнi. Якщо ж  суб’єкт виступає як частина соцiального цiлого, пiдлегла йому - це права публiчнi. У правовiй державi права приватнi та публiчнi гармонiйно поєднуються.   

            Традицiйно до приватного права вiдносять тi галузi, якi покликанi забезпечувати iнтереси приватних осiб (цивiльне, банкiвське, сiмейне, патентне та iншi). До публiчного права вiдносяться галузi державного, адмiнiстративного та кримiнального права.

            Головним елементом системи права є галузь права. Це найбiльш широке  об’єднання правових норм, що регулюють усю рiзноманiтнiсть певного виду суспiльних вiдносин. На вiдмiну вiд iнших структурних елементiв системи права галузь, не пориваючи системного зв’язку, є вiдносно автономною: вона здатна самостiйно функцiонувати в загальнiй системi права.

            Приоритетне становище галузi права у системi права визначається тим, що вона вiдображає та регулює найбiльш важливi, вiдносно вiдокремленi групи суспiльних вiдносин, якi вiдiграють суттєву роль в органiзацiї суспiльного життя.

            Галузь права - це вiдносно самостiйний пiдроздiл системи права, який складається iз правових норм, що регулюють якiсно специфiчний вид суспiльних вiдносин. Так, норми права, що регулюють земельнi вiдносини, утворюють галузь земельного права; сукупнiсть норм права, що визначають характер фiнансових вiдношень у державi, складають галузь фiнансового права. У свою чергу галузь права пiдроздiляється на окремi взаємопов’язанi елементи, якi називаються iнститутами права. Таке внутрiшньогалузеве групування правових норм зумовлене характерними особливостями рiзних вiдносин певного виду.

            Правовий iнститут - це вiдокремлений комплекс правових норм, якi є специфiчною частиною галузi права та регулюють рiзновид певного виду суспiльних вiдносин. На вiдмiну вiд галузей права правовий iнститут об’єднує норми, якi регулюють лише частину вiдносин певного виду. Цi норми дiють у складi галузi права, хоча й вiдрiзняються вiд iнших галузевих норм деякою своєрiднiстю.

            Правовий iнститут - первинний самостiйний структурний пiдроздiл галузi. Правовi норми утворюють галузь не безпосередньо, а через iнститути. Якщо система права складається з галузей, то самi галузi складаються iз правових iнститутiв. Так, галузь сiмейного права включає “iнститут усиновлення (удочерiння)”, “iнститут опiки” та iншi. У складi галузi цивiльного права знаходяться правовi iнститути “купiвлi-продажу”, “доручення”, “комісії”, “дарування”.

            Однорiднi iнститути однiєї й тiєї ж галузi права у своїй сукупностi утворюють пiдгалузь права. Норми пiдгалузi права регулюють групи близьких вiдносин певного виду. Наприклад, “зобов’язальне право” у складi галузi цивiльного права об’єднує цiлий ряд правових iнститутiв (поставки, мiни, пiдряду та iншi).

            Таким чином, система права складається з галузей, що мiстять пiдгалузi права та правовi iнститути.

            Система права сучасного суспiльства об’єднує наступнi основнi галузi:  

1. Державне (конституцiйне) право - це галузь права, яка закрiплює основи суспiльного та державного устрою країни, основи правового становища громадян, систему органiв держави та їх основнi повноваження.

2. Адмiнiстративне право регулює суспiльнi вiдносини, що складаються у процесi здiйснення виконавчо-розпорядчої дiяльностi органiв держави.

3. Фiнансове право уявляє собою сукупнiсть норм, що регулюють суспiльнi вiдносини у сферi фiнансової дiяльностi.

4. Земельне право регулює суспiльнi вiдносини в областi використання та охорони землi, її надр, вод, лiсiв, якi є матерiальною основою життєзабезпечення людського суспiльства.

5. Цивiльне право - найбiльш об’ємна галузь системи права, яка регулює рiзноманiтнi майновi та пов’язанi з ними особистi немайновi вiдносини. Норми цивiльного права закрiплюють та охороняють рiзнi форми власностi, визначають права та обов’язки сторiн у майнових вiдносинах, регламентують вiдносини, пов’язанi з створенням та використанням творiв науки, мистецтва, лiтератури i т.i. Цивiльним правом охороняються i такi особистi немайновi права, як честь та гiднiсть громадянина чи органiзацiй.

6. Трудове право - це галузь права, яка регулює суспiльнi вiдносини у процесi трудової дiяльностi людини. Норми трудового права визначають, наприклад, умови прийому на роботу, встановлюють робочий час та час вiдпочинку, правила безпеки умов працi.

7. Сiмейне право - галузь права, яка регулює шлюбно-сiмейнi вiдносини. ЇЇ норми встановлюють умови та порядок вступу у шлюб, визначають права та обов’язки подружжя, батькiв, та дiтей по вiдношенню одне до одного.

8. Цивiльне процесуальне право регулює вiдносини, що виникають у процесi розгляду судами цивiльних, трудових та сiмейних спорiв. Норми цивiльного процесуального права визначають мету, завдання та обов’язки суду при здiйсненнi правосуддя; закрiплюють правовий стан учасникiв цивiльного процесу; регламентують хiд судового розгляду; порядок винесення та оскарження судового рiшення.

9. Кримiнальне право становить собою комплекс норм, що встановлюють, яка суспiльно небезпечна поведiнка є злочинною i яке покарання за її вчинення застосовується. Норми кримiнального права визначають поняття злочину; встановлюють коло злочинiв, види та розмiри покарання за злочинну поведiнку та iнше.

10. Кримiнально-прцесуальне право об’єднує норми, що визначають порядок провадження по кримiнальних справах. Норми цiєї галузi права регулюють дiяльнiсть органiв дiзнання попереднього слiдства, прокуратури, суду та їх взаємовiдносини з громадянами при розслiдуваннi, в ходi судового розгляду та при вирiшеннi кримiнальних справ.

11. Виправно-трудове право регулює вiдносини, якi складаються при виконаннi заходiв кримiнального покарання та пов’язанi з виправно-трудовим впливом. Норми цiєї галузi встановлюють порядок вiдбуття покарання засудженими призначеного їм, а також регламентують дiяльнiсть по виправленню засуджених пiсля вiдбуття покарання.

            Система права, як i суспiльне життя, знаходиться у постiйних змiнах та розвитку. Iз виникненням нових, бiльш прогресивних вiдносин, що потребують правового регулювання, вона поповнюється новими нормами, iнститутами, галузями, стає бiльш досконалою та ефективною.

            Предмет та метод правового регулювання - це найбiльш суттєвi пiдстави для подiлу системи права на галузi. Предмет правового регулювання - це те, на що право впливає. А право впливає на суспiльнi вiдносини. Суспiльнi вiдносини є тою самою об’єктивною основою, яка викликає право до життя та вносить у нього системотворнi ознаки.

            Кожна галузь об’єднує такi правовi норми, якi регулюють особливий, якiсно визначений вид суспiльних вiдносин, що об’єктивно потребує специфiчної правової регламентацiї. Об’єднання правових норм у галузi права вiдбувається внаслiдок об’єктивних причин, якi не залежать вiд розсуду правотворчих органiв. Головним чинником, що обумовлює вiдмiннiсть однiєї галузi права вiд iншої, є своєрiднiсть суспiльних вiдносин, що регулюються цими галузями права. Вiдносини, що регулюються нормами рiзних галузей права, відрізняються одна вiд одної  своїм змiстом, конкретною метою та завданнями.  Так, норми адмiнiстративного права регулюють вiдносини, пов’язанi з виконавчими функцiями державної влади, а норми цивiльного права визначають порядок  майнових зв’язкiв у державi.  

            Предмет правового регулювання - це якiсно однорiдний вид суспiльних вiдносин, на який впливають норми певної галузi права. Предмет регулювання є головною, об’єктивною пiдставою для розподiлу правових норм за галузями права.

            Кожна галузь права має свiй специфiчний метод правового регулювання. Головною рисою, що визначає відмінності у способах впливу права на суспiльнi вiдносини, є характер взаємного становища учасникiв правових вiдносин. В одних галузях переважає метод владного зобов’язування, в других - рiвноправностi сторiн (дозвiл), у третiх - заборони недозволених дiй (заборона). Галузi права використовують методи правового впливу в рiзних поєднаннях в залежностi вiд характеру суспiльних вiдносин.

            Метод правового регулювання - це засоби впливу галузi права на певний вид суспiльних вiдносин, який є предметом її регулювання. Метод безпосередньо визначається предметом правового регулювання: саме конкретний змiст виду суспiльних вiдношень визначає своєрiднiсть засобiв юридичного впливу. 

            Система права є об’єктивним правовим явищем, що формується на пiдставi загальних закономiрностей суспiльного життя. Будучи вiдображенням реально iснуючої системи суспiльних вiдносин, система права будується не за довiльним розсудом людей, а на пiдставi об’єктивної дiйсностi.

            Система законодавства будується за iншим принципом. У її формуваннi значне мiсце займає суб’єктивний чинник, обумовлений потребою правової практики, необхiднiстю враховувати змiни у формах людського спiлкування. Функцiональну основу людського життя становить взаємозв’язок та взаємо-залежнiсть рiзних за своїм змiстом суспiльних вiдносин. У певнi сфери людської дiяльностi об’єктивно включається багато рiзновидiв соцiальних зв’язкiв. Не завжди можливо виявити таку iзольовану область суспiльного життя, де б переважав тiльки один вид суспiльних вiдносин, що є предметом регулювання однiєї галузi права. Звiдси практична необхiднiсть охопити загальним правовим регулюванням усю багатоманiтнiсть суспiльних вiдносин, що виникають у рiзних сферах людської життєдiяльностi ( на виробництвi, в побутi, у сферi послуг, охорони здоров’я).  

            Законодавець повинен враховувати об’єктивнi потреби суспiльного життя у своїй суб’єктивнiй правотворчiй дiяльностi, однак не вiльний змiнювати змiст правових норм, що регулюють певний галузевий вид суспiльних вiдносин.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6


© 2010.