рефераты бесплатно
Рефераты бесплатно, курсовые, дипломы, научные работы, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему, сочинения,рефераты литература, рефераты биология, рефераты медицина, рефераты право, большая бибилиотека рефератов, реферат бесплатно, рефераты авиация, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент и многое другое.
ENG
РУС
 
рефераты бесплатно
ВХОДрефераты бесплатно             Регистрация

Реферат: Йодний дефіцит та патологія щитоподібної залози серед дитячого населення у північному регіоні України  

Реферат: Йодний дефіцит та патологія щитоподібної залози серед дитячого населення у північному регіоні України

ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН

ім. В.П. КОМІСАРЕНКА АМН УКРАЇНИ

ТУРЧИН Віктор Іванович

УДК 616.441-006.5-036.21-053.2:614.876053.2-0.92:546.15

ЙОДНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ПАТОЛОГІЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ СЕРЕД ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ У ПІВНІЧНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ

14.01.14 – ендокринологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2008


Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті ендокринології та обміну речовин

ім. В.П. Комісаренка АМН України

Науковий керівник

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Кравченко Віктор Іванович, Інститут ендокринолог та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, завідувач відділу епідеміолог ендокринних захворювань.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Комісаренко Ігор Васильович, Інститут ендокринолог та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, керівник відділу хірургії ендокринних залоз;

 кандидат медичних наук, доцент Бобрик Марина Іванівна, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, доцент кафедри ендокринології.

Захист відбудеться __20___”__травня_________2008 р. о _14_ годині на засіданні спеціалізованої вчено ради Д 26.558.01 з ендокринології в Інституті ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (04114, м. Київ -114, вул. Вишгородська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (04114, м. Київ -114, вул. Вишгородська, 69).

Автореферат розісланий __14___”___квітня_________2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вчено ради доктор біологічних наук Калинська Л.М.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За визнанням спеціалістів Всесвітньої організа­ції охорони здоров’я (ВООЗ) профілактика і лікування йододефіцитних захворювань є одним з найважливіших завдань охорони здоров’я кінця другого – початку третього тисячоліття. Важливість проблеми визначається поширеністю патології, зумовлено йодним дефіцитом і чіткою окресленістю шляхів її вирішення. У 1990 році на саміт ООН було прийнято рішення про координацію дій урядів усіх держав для ліквідац йододефіциту серед насе­лення. За даними ВООЗ [2004] понад 2 млрд. населення планети проживає в умовах природного дефіциту йоду, що створює небезпеку виникнення змін як у структурі та функції щитоподібної залози (ЩЗ), так і з боку центральної нервово системи, інтелекту, пам’яті тощо [Тронько М.Д. і співавт., 2003, 2004, 2006; Олійник В.А. і співавт., 1998; Герасимов А.Г., Свириденко Н.Ю., 1997; Боцюрко В.І., 2001; Delange F., 1996]. У багатьох країнах світу було створено спеціальні державні комітети, урядові комісії, координаційні ради, державні програми для відстеження наслідків недостатності йоду у довкіллі та продуктах харчування населення, а також розробки методів її профілактики. ВООЗ, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Міжнародна рада з контролю йододефіцитних захворювань, низка інших міжнародних благодійних організацій спрямували свою діяльність на координацію зусиль для ліквідації йододефіцитних захворювань у всіх країнах світу.

Спрямованість дій багатьох спеціалістів та організацій на вирішення вищезазначеної проблеми обумовлена також науковими досягненнями останніх 20 років у царині вивчення йодного дефіциту.

У 80-х роках минулого сторіччя суттєво розширились уявлення про йодний дефіцит. Доведено, що дифузний зоб – це лише вершина айсберга, патології, пов’язаної з йодним дефіцитом. Було сформульовано положення про йододефіцитні захворювання. ВООЗ визначено критерії оцінки йодного дефіциту, розроблено та впроваджено нові підходи і критерії оцінки стану ЩЗ, у тому числі нормативи її розмірів для різних вікових категорій населення, впроваджено нові чутливі методики для визначення рівня забезпечення організму людини йодом, чіткіше та конструктивніше сформульовано підходи до запровадження йодної профілактики.

Дану роботу спрямовано на визначення розповсюдженості утиреоїд­ного зоба у дитячого населення Північного регіону України відповідно до сучасної класифікації ВООЗ, що дозволить порівняти частоту патології з відповідними показниками в інших областях України та країнах світу.

Попередні дослідження [Пономаренко В.М., та співавт., 1992] показали високе розповсюдження гіперплаз ЩЗ згідно з класифікацією Ніколаєва О.В. [1966] у дітей різного віку трьох районів Житомирської області, що становило 77%. Проте ці дослідження не відповідають сучасним вимогам ВООЗ, тому що базуються лише на пальпаторних даних, а не основних критеріях оцінки ступеня йодного дефіциту – йодурії.

Важливою особливістю роботи є те, що вона спрямована на вивчення йодного дефіциту серед дітей різного віку в регіонах, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Раніше статистика тиреоїдно патології у цих регіонах складалася на підставі лише звернень населення до медичних закладів по відповідну медичну допомогу та результатів поодиноких масових оглядів населення, робились спроби пов’язати частоту патології з опроміненням організму. У цій роботі було проведено цілеспрямовані епідеміологічні обстеження стану ЩЗ у дітей за спеціально розробленою програмою у поєднанні з вивченням показників йодного забезпечення у багатьох найбільш забруднених після аварії на ЧАЕС населених пунктах усіх областей Північного регіону України. Виділяють цілу низку екологічних чинників, що можуть бути причиною тиреоїдної патології. Найсуттєвішим з них для населення Північного регіону став вплив радіаційного забруднення довкілля. Разом із тим визнано, що провідним чинником, на тлі якого розвивається патологія ЩЗ, є йодна недостатність. Тому необхідне детальніше вивчення особливостей розвитку тиреоїдної патології в даному регіоні.

Вивчення йододефіциту у Північному регіоні України, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, сприятиме проведенню адекватної йодної профілактики і зниженню частоти випадків тиреоїдної патології у дитячого та дорослого населення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася в рамках наукової теми “Епідеміологічн та клініко-морфологічні дослідження раку щитоподібної залози та інших форм тиреоїдно патології у дітей і підлітків України, що зазнали радіаційного впливу після авар на Чорнобильській АЕС”, Білорусько-Українсько-Російського проекту ВООЗ “Тиреоїдний проект” (ITP/ECR,TRANS 040101, 1999-2000 рр.), проекту ЮНІСЕФ та наукової теми “Моніторинг стану йодної забезпеченості населення України з метою ліквідації йододефіцитних захворювань”. Сьогодні виконання роботи цілком відповідає завданням Державної програми профілактики йодної недостатності у населення на 2002-2005 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 р. №1418 та рішенням Координаційно ради з профілактики йодозалежних захворювань при Кабінеті Міністрів України від 29 грудня 2003 р., де першим пунктом вказано на необхідність вивчення стану йодно забезпеченості на території України.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження визначення особливостей йодної забезпеченості дітей різного віку та статі, оцінка ступеня йодної недостатност у Північному регіоні України, що постраждав внаслідок аварії на ЧАЕС.

Завдання дослідження:

1. Вивчити ретроспективно поширеність дифузного еутиреоїдного та вузлового зоба у дітей Північного регіону України на підставі офіційних статистичних даних.

2. Дослідити розповсюдженість тиреоїдно патології у дітей та підлітків за даними епідеміологічних, пальпаторних та ехографічних досліджень.

3. Визначити рівень екскреції йоду з сечею у дітей із різних районів північних областей України.

4. Проаналізувати стан йодної профілактики в Північному регіоні України.

5. Дати оцінку ступеня йодного дефіциту у районах Північного регіону України.

6. На підставі отриманих даних обґрунтувати сучасні методи профілактики йодної недостатності в Північному регіоні України.

Об’єкт дослідження – розповсюдженість тиреоїдної патології у дітей та підлітків України.

Предмет дослідження стан йодної забезпеченост дітей і підлітків та розповсюдженість патології ЩЗ за умов йодного дефіциту в Північному регіоні України.

Методи дослідження епідеміологічні, клінічні, інструментальні, біохімічні. Епідеміологічний аналіз поширеності йодного дефіциту серед обстежених і рівня йодної профілактики проводився за допомогою спеціально розроблених карт та комп’ютерного реєстру обстежених.

Наукова новизна одержаних результатів. Автором вперше згідно з критеріями ВООЗ проведено комплексне масштабне епідеміологічне дослідження йододефіциту серед дитячого населення в Північному регіоні України, що постраждав внаслідок Чорнобильської аварії, та дано оцінку ступеня йодного дефіциту.

Проведено масові обстеження щитоподібної залози дітей і підлітків в організованих колективах із застосуванням методів пальпації, ультразвукового дослідження та визначення йоду в сечі, виявлено велику частоту випадків дифузного еутиреоїдного зоба у дитячого населення різних населених пунктів Північного регіону.

Розраховано показники розповсюдженості еутиреоїдного зоба для північних областей і проведено їх зіставлення з офіційними даними. Дано оцінку за критеріями ВООЗ ступеня йодного дефіциту у різних районах, постраждалих внаслідок Чорнобильської аварії.

Це спонукало до виконання розширених досліджень йододефіциту на всій території України та стало теоретичним підгрунтям створення Державної програми ліквідації йододефіциту в Україні, а також приєднання України до відповідних європейських і світових програм.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення результатів полягає в тому, що на підставі проведеного вперше в Україні за підтримки ВООЗ та ЮНІСЕФ комплексного обстеження дитячого населення отримано нову інформацію про рівні йодного дефіциту в Північному регіоні України.

Результати проведених досліджень використано для підготовки публікацій і методичних рекомендацій, як використовуються практичними працівниками системи охорони здоров’я для підвищення професійного рівня у вирішенні питань діагностики та профілактики йододефіцитних захворювань.

Показано ефективність групової профілактики з використанням води “Йодіс” і можливість негативних наслідків неконтрольованого проведення масової та групової профілактики

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно провів патентно-інформаційний пошук за темою дисертації. Більшість досліджень виконувалася шляхом експедиційних виїздів, у кожному з яких дисертант брав безпосередню участь. Також за його безпосередньою участю створено комп’ютерну базу даних на 10 682 обстежених, проведено аналіз та узагаль­нення отриманих результатів. Дисертантом налагоджено метод визначення йоду в сечі. Для цього здобувач пройшов навчання в лабораторіях Голландії, Австрії та Польщі, й до сьогодні регулярно проводиться контроль якості методу лабораторного визначення йоду в сечі у Центрі контролю і профілактики захворювань (Атланта, США), що надало можливості дисертантові самостійно виконати основний обсяг біохімічних досліджень йодного забезпечення дитячого та підліткового населення Північного регіону України. Проведено аналіз частоти випадків тиреоїдної патології в регіонах України за офіційними статистичними даними. За участю дисертанта розроблено проект ВООЗ з обстеження дитячого населення постраждалого регіону України. Пальпаторне та ультразвукове дослідження ЩЗ у дітей проводили спільно з науковими співробітниками лаборатор епідеміології ендокринних захворювань, відділення дитячої ендокринної патолог Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка. Рівень тиреоглобуліну визначали в лабораторії функціональної діагностики, того ж інституту, завідувач лабораторії Епштейн О.В.

Апробація результатів дисертації. Основн результати дисертації доповідалися на науково-практичній конференції з проблем йодного дефіциту в Україні (м. Київ, Інститут ендокринології та обміну речовин
м. В.П. Комісаренка АМН України, 15 травня 2000), VІ з’їзді ендокринологів України (м. Київ, 23-25 травня 2001), Європейському конгресі ендокрино­логів (м. Турин, Італія, 9-13 червня 2001), науково-практичній конференції, присвяченій актуальним питанням ендокринолог (м. Вінниця, 30 січня 2003).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 статей у журналах, рекомендованих ВАК України, 1 деклараційний патент, 1 методична рекомендація, 6 тезів – у збірках наукових праць.

Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 161 сторінці, вона складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, семи розділів власних досліджень, розділу аналізу та узагальнення результатів, висновків і практичних рекомендацій, списку використано літератури (91 вітчизняного та 134 іноземних джерел). Дисертацію ілюстровано 4 рисунками та 69 таблицями.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна характеристика обстежених дітей і методи дослідження. Обстеження дітей виконували відповідно до прийнятого Міжнародного протоколу медичного скринінгу стану ЩЗ й анкет епідеміологічного опитування постраждалих після аварії на ЧАЕС дітей. Дослідження виконані з використанням даних експедиційних виїздів в місця їхнього навчання. У Житомирській області: у школах міст Коростеня 654 дитини, Малина – 840, Овруча – 1048, Олевська – 414 дітей, сіл Чопович 662 і Чоловка – 683 дитини. У Київській області: м. Іванків – 693 дитини, с. Розважів 163 і с. Олива – 99 дітей Іванківського району, м. Вишгород – 636, та с. Гаврилівка 742 дитини Вишгородського району. У Чернігівській області: м. Чернігів – 479, смт. Михайло-Коцюбинське – 532 дитини Чернігівського району, Ріпкинського районного центру – 493, та с. Любеч – 278 дітей цього ж району, Козелецького районного центру – 64 дитини. У Рівненській області: Рокитнівський районний центр – 748 та с. Томашгород – 648 дітей цього ж району; у районному центр м. Дубровиця – 230 обстежених. У м. Киів – одна зі шкіл Оболонського району – 576 учнів. Вибір населених пунктів для проведення досліджень визначався протоколом ВООЗ і стосувався місцевостей, що були забруднені радіоактивними викидами під час аварії на ЧАЕС. Якщо у сільському населеному пункті була одна школа, то обстежували учнів цієї школи. За наявност у містах декількох шкіл, школу добирали методом випадкових чисел. Обстеження дітей проводили експедиційні бригади за участю епідеміологів, педіатрів-ендокринологів, лікарів ультразвукової та лабораторної діагностики.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


© 2010.